Отруєння бджіл при використанні пестицидів та агрохімікатів під час обробки посівів сільськогосподарських культур
За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, останнім часом у зв’язку із масовим застосуванням на посівних площах сільськогосподарських рослин пестицидів, почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл.
Використання отрутохімікатів для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл і при порушенні правил застосування може викликати їх масове отруєння і загибель.
При обробці рослин значення мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилюванні і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин чи літаків, вони розносяться на декілька кілометрів. В результаті навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл. Отруєння виникають в результаті наступних причин:
- відсутність інформації про час, місце і характер застосування хімікатів;
- попадання безпосередньо на територію пасіки при застосування отрутохімікатів методом авіації;
- проведення обробок в день під час масового льоту бджіл;
- близькість оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів
- нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси з листя або міжвузлів.
Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ.
При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 Закону України «Про бджільництво»).
Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народного господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
- 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
- 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місця випасу домашніх тварин, об’єктів природно- заповідного фонду;
- 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Зокрема, відповідальність несуть особи, винні у:
- приховуванні або перекручуванні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров’ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу;
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів та агрохімікатів і технічних засобів їх використання;
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря;
- порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів та агрохімікатів;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;
- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;
- використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Для попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства щодо використання пестицидів та агрохімікатів при обробці посівів сільськогосподарських культур, необхідно забезпечити належний контроль цих питань на рівні районних державних адміністрацій.
Бджоли відіграють важливу роль в сільському господарстві як запилювачі квіткових рослин. Однак останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період і - масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.
Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна проду. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди, тобто препарати які застосовують проти шкідників. Так, за даними науковців, у 95 випадках хімічний токсикоз викликають саме ці речовини, в 4% - гербіциди і лише 1% припадає на інші хімікати.
У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів; використання небезпечних для бджіл препаратів. Часто отруєння відбувається при авіаційних обробках або коли проходить обприскування при підвищеній силі вітру (більше 5 м/с). При цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджоли або безпосередньо на територію пасіки.
Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», відповідно до яких адміністрація господ зобов'язана завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні». У цьому ж довіднику зазначені і пестициди, що рекомендуються до використання на присадибних ділянках.
Всі роботи з пестицидами проводять в ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду коли бджоли не вилітають з вулика.
Забороняється залишати в полі невикористані розчини пестицидів, також категорично забороняється обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів.
Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань із застосуванням наземного мало об’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату строго за нормами.
Обробка хімічними речовинами медоносних культур під їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди або біопрепарати. Оброби проводять в ранкові години за відсутності масового льоту бджіл, при цьому авіаобробки виключаються.
Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністрації або сільських, селищних, міських радах.
Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, і належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувач здійснюється за їх згодою.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку повинен видаватися ветеринарно-санітарний паспорт. У ньому повинні бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, да лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку: вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробці пестицидами 2 класу небезпечності (фастак, карате зеон, нурел Д, Бі-58), обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб, а третього класу (моспілан матч, більшість фунгіцидів, гербіцидів, біопрепарати) - 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.
Для запобігання занесенню в вулик квіткового пилку, зібраного з оброблених пестицидами рослин, рекомендується використовувати пилко вловлювачі. Відбір пилку не порушує льотну активність бджіл, але разом з тим попереджає їх отруєння, зонах частих обробок рослин, пилко вловлювачами можна користуватися постійно.
До перевезення пасік вдаються у випадках використання отрути з тривалим терміном дії або за відсутності на пасіці необхідно обладнання для ізоляції бджіл. Бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від пасіки.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акту проводять комісії обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити ветеринарний лікар господарства чи району, де сталося отруєння, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи.
В акті повинна міститися інформація про кількість бджоло сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; інформація про домовленість та згоду розміщення вуликів на полях сільгосптоваровиробниками; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами у ветеринарну лабораторію направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.
