Насильство в сім'ї: Як від нього уберегтися?

 

Насильство в сім’ї є однією з розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються агресією, приниженням та жорстокою поведінкою.

Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб - членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», насильством визнаються «будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю».

Фізичне насильство в сім'ї - це навмисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень одного члена сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я або навіть до смерті постраждалого, а також до приниження його честі та гідності.

Сексуальне насильство в сім'ї - це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї.

Психологічне насильство в сім'ї - це насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю. 

Економічне насильство в сім'ї - це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на те, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть призвести до смерті постраждалого.

Таким чином, можна виділити наступні обов’язкові ознаки насильства в сім’ї:

-    особами, що страждають від сімейного насильства, можуть бути тільки члени сім’ї (у відповідності до п. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, тобто цей Закон не поширюється на сусідів, осіб, що зустрічаються, але не перебувають у шлюбі тощо);

-  діяння насильника повинне бути протиправним (тобто суперечити нормам чинного законодавства);

-    діяння призвело або могло призвести до порушення прав члена сім’ї як людини та громадянина;

-     вина насильника повинна виявлятися у формі умислу, а не необережності.

Підставою для вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї є:

-   заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;

-   висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

-   отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно членів сім»ї, зокрема неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї.

Заява чи повідомлення про застосування насильства в сім'ї або виникнення реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого органами та установами, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. В пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону передбачено, що здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих повноважень покладається на:

-   спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;

- відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;

-  органи опіки і піклування;

-  спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства, а саме:

- кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення;

-  центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу» із змінами від 19 вересня 2007 року № 1134 прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства.

Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у межах компетенції, можуть сприяти здійсненню заходів з попередження насильства в сім’ї.

Поліція існує за кошти бюджету, тобто на кошти, сплачені, як податки. Тому вони повинні захищати Вас, це їх обов’язок.

Ви можете використати наступні можливості повідомлення про проблему:

1.Безпосередньо звернутися до правоохоронного органу з усною заявою.

2.Звернутися до правоохоронного органу з письмовою заявою.

Яким саме способом скористатися – це Ваш вибір.

Наслідки в будь-якому з них однакові. Але зверніть увагу:

якщо Ви не впевнені в ретельності державних правоохоронців чи вже маєте певний досвід, коли Ваше звернення не було розглянуто, краще подати письмову заяву (поштою чи безпосередньо).

Термінове звернення до поліції. Якщо Ви опинилися в ситуації, в якій ви є жертвою насильства або Вам загрожує небезпека, можете зателефонувати до поліції з вимогою захисту і повідомити про те, що відбувається.

Після звернення, на Вашу вимогу, представники поліції повинні виїхати додому, де мають з’ясувати обставини, а за умови необхідності – припинити насильство. У випадку ознак злочину або адміністративного правопорушення – затримати насильника. І обов’язково повідомити Вас про Ваші права та обов’язки. За необхідності - дати направлення на медичне обстеження чи викликати швидку допомогу.

Всі дії правоохоронці фіксують відповідними документами, наприклад, протоколом огляду місця події, прийняття усної заяви, пояснення.

​ Представники поліції не можуть відмовити Вам у захисті від насильства, мотивуючи свої дії тим, що це Ваша сімейна справа. Такі дії є порушенням і можуть бути оскаржені Вами у зверненні до керівника правоохоронців, що відмовили Вам у захисті.

​ Направлення на медичне обстеження надається тільки після прийняття заяви про нанесення тілесних пошкоджень. Пропозиція здійснити платну експертизу, тобто звичайний медичний огляд, після прийняття заяви, є порушенням.

​ У разі звернення до лікаря або медичного закладу (швидка допомога, травмпункт) Ви можете повідомити про скоєне над Вами насильство через лікаря, якщо Ви звертаєтесь зі скаргою на тілесні пошкодження. Якщо лікар з’ясує, що Ви отримали такі пошкодження від іншої людини, а не внаслідок нещасного випадку, це повинно бути зафіксовано в спеціальному журналі. Після цього інформація обов’язково передається до відділу поліції. Таке повідомлення є підставою для внесення повідомлення в єдиний реєстр досудового розслідування. 

Відділ «Заставнівське бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Заставна, вул. Д.Галицького 1А

тел. 3-11-87

Центр соціальної служби для сімї, дітей та молоді Заставнівської РДА

2-19-66

Служба у справах дітейЗаставнівської РДА

М.Заставна, вул. В.Чорновола, 6

тел. 2-26-83

Національна поліція України

102

Заставнівське Відділення Поліції Кіцманського Відділу Поліції Головного Управління Національної Поліції В Чернівецькій області м.Заставна вул. Незалежності 67

тел. 2-10-02



Top