Є відповідь і на це питання - навіщо скільки землі залізниці яка майже не працює?

Блоги

В минулім коментарі я написав мало слів, але тут змушений більше написати.

Ну і прохання, якщо щось маєте по цьому питанню "навіщо скільки землі залізниці яка майже не працює?" то давайте факти, як мінімум для обговорення.

Ну а тепер до справи! - (пояснення читача по матеріалу "Куди зникають дерева із Заставни? - Або дорога Життя")

Автор даної статті посилається на Публічну кадастрову карту (далі ПКК), але замовчує свідомо або через незнання інформації деякі факти, які можуть бути відомі будь-якому громадянину який відкриє собі доступ до ПКК більш ширший ніж у режимі "читання",а тепер по порядку:

1) ст. 84 ЗКУ - до земель державної власності належать землі які не перебувають у комунальній та приватній власності; до земель державної власності які не можуть передаватись у приватну належать (пункт "б" землі під державними залізницями"), хто хоче прочитати повністю статтю то будь ласка: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14

2) ст.68 ЗКУ- до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами електричного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

3) Відповідно до ст. 17 та 122 ЗКУ місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності, до яких як ми вже знаємо і відносяться землі залізничного транспорту; (посилання на ЗКУ я залишив вище)

4) Відкривши для себе обмежений доступ до системи ДЗК (в т.ч. і до ПКК), для цього потрібно мати або електронний цифровий підпис, або банківську картку (бажано ПРиват), можна дізнатись таку інформацію (яка є відкритою): що по даній ділянці з площею 10,7748га, документація була розроблена ще в 2007, ЧРФ ДП "Центр ДЗК", на підставі договору укладеного із Державним територіально-галузевим об’єднанням "Львівська залізниця" (яке доречі перебуває у стані припинення https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), передано у власність точно невідомо коли (тому що розпоряджень голови Заставнівської РДА у відкритому доступі в період з 2007-2014 не знайдеш), але право постійного користування цією ділянкою було зареєстровано в Реєстраційною службою Заставнівського районного управління юстиції в 2014 році.

Розібравшись трішки у законодавстві і у реальних фактах, виникає запитання, до чого тут теперішній міський голова??

Є відповідь і на це питання, як зазначав пан Михайло, ставка податку.

Не буду розписувати детально про деякі деталі оподаткування земель залізничного транспорту в минулому, але на даний момент, відповідно до ст. 282, 283 Податкового кодексу (далі ПКУ), такі землі наразі оподатковуються і пільг для них немає. Підставою для нарахування податку є дані ДЗК (це площа ділянки - 10,7748 га - 107748 м.кв., та нормативна грошова оцінка (НГО) цієї ділянки).

Не звертаючись до міської ради чи районного відділення Держгеокадастру, а провівши трохи часу в інтернеті а саме на сайті Держгеокадастру http://land.gov.ua/info/informatsiia-pro-normatyvnu-hroshovu-otsinku-zemel-naselenykh-punktiv-stanom-na-01-10-2016/ можна дізнатись інформацію про НГО земель населених пунктів, де звичайно і є Заставна.

Далі завантаживши файл із сайту, знаходимо місто Заставна і маємо достатню інформацію для приблизних розрахунків:

Вартість 1м.кв. - 76,22грн (Витрати на освоєння території 38,11 грн/м.кв. помножити на Норму прибутку (стале значення) 6% і поділити на Норму капіталізації (2%))

Далі для визначення НГО земельної ділянки, яка нас цікавить потрібно знати деякі коефіцієнти, а саме КФ (функціональне використання) - для земель залізниці

КФ=1; КМ (місце розташування ділянки) складається він з трьох: Км1*Км2*Км3;

Км1 нам відомий із таблички яку скачали, для Заставни Км1=1;

Км2(зональний) який точно невідомий для земель залізниці в місті Заставна, але є такі дані: мінімальний - 0,47 (частина населеного пункту віддалена від центру, ймовірно у нашому випадку він буде близьким до мінімального) та максимальний 1,5 (центр міста);

Км3 (локальний), який включає в себе багато факторів такі, як віддаленість від центру, зупинок громадського транспорту та інші, проте він не може бути меншим як 0,5 та більшим, як 1,5. Також важливим є КІ (індексація НГО, яка проводится кожного року).

НГО для м.Заставни було розроблена в 2012 року, тому сукупний КІ (за 2013-2016) =1,89 (1*1,249*1,433*1,06) http://land.gov.ua/derzhheokadastr-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiientu-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2016-rik/ Отже, маємо приблизні дані для розрахунку НГО земельної ділянки, яку можна також безкоштовно замовити через електронний сервіс ПКК та отримати, або на електронну пошту або забрати у ЦНАП (16 кабінет в адміністрації):

1) (В*Нп/Нк)=76,22 грн/м.кв.; 2)КФ для земель залізниці становить 1; 3)КМ=Км1*Км2*Км3 (так як Км2 та Км3 нам точно не відомі то візьмемо середнє значення між мінімальним і максимальним значення, для отримання приблизних результатів, Км2=(0,47+1,5)/2=0,98 та Км3=(0,5+1,5)/2=1), КМ=1*0,98*1=0,98; 4) КІ=1,89 Отримаємо такі результати: 1)НГО 1м.кв.земель залізниці в Заставні 76,22*1*0,98*1,98=141,17грн/м.в; 2)НГО земельної ділянки, яка нас цікавить: 107748м.кв.*141,17грн/м.кв.=152107785грн.

Тепер, нас цікавить ставка земельного податку, прийнятого міською радою, тому що максимальна 3% (ст.274 ПКУ) а нижня межа не встановлена, значить більше 0%.

При максимальній ставці в 3% Львівська залізниця повинна сплатити до бюджету міської ради приблизно 456 324 грн в 2017 році, за ділянку в межах населеного пункту Заставна (оскільки ще є і за межами також земля у власності, за яку також потрібно платити).

Цілком логічно що Львівську залізницю не влаштовує платити Заставні майже пів мільйона гривень, і її представники могли би клопотати перед головою чи депутатами про зниження ставки земельного податку (тим більше як уже писали, залізниця майже не працює), і про це бажання Львівської залізниці (і не тільки Львівської) писалося і на сайтах фіскальної служби та міністерства юстиції, якщо коротко то там йшлося про те що органи місцевого самоврядування готові йти до співпраці, а представники залізниці вестимуть із ними діалог.

Ставки приймаються виключно на пленарних засіданнях міської ради (яка складається із 26 депутатів) і подаються до контролюючого органу до 25 грудня року, що передує звітному. Тепер виникає запитання, до чого тут Радиш? Він сам піднімає руки депутатам?

Депутати мають свою голову на плечах?

Податковий кодекс встановив верхню межу 3%, тому зниження ставок не є чимось незаконним.

А от яким чином знижувались ставки це вже виникає запитання.

Якщо у когось є факти, підкупу депутатів чи міського голови представниками Львівської залізниці то чому ви не подаєте до суду?

Коментар читача до статті Куди зникають дерева із Заставни? - Або дорога Життя, переведено в матеріал для ознайомлення.