Децентралізація на Буковині - проблемні питання та виклики
На сьогодні, у нашій пресі, я не бачив жодного аналітичного матеріалу, який би хоч поверхнево показав ті досягнення і висвітлив проблемні питання, виклики, які всі ми отримали від децентралізації в державі в цілому і якомусь регіоні зокрема (Буковина, Чернівці звичайно, мене цікавить найбільше і це природно).
Я не являюсь економістом чи фінансистом і не претендую на останню інстанцію в цій сфері діяльності, та багаторічний управлінський досвід, як на мене вміння аналізувати та порівнювати деякі основні цифри, якими користуюся у царині діяльності місцевого самоврядування, дає мені право на декілька рядків даного посту.
Розпочну з того, що багато із нинішніх політиків вживає такий вислів чи словосполучення як: "реформа децентралізації", що в корені не правильно, через те що ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ - це процес, а не об`єкт, суб`єкт чи сукупність таких.
Має звучати: РЕФОРМА ВЛАДИ, або ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ.
На прикладі міста Чернівці попробую дещо проаналізувати та показати помилковість і поверхневість у прийнятті подібних рішень.
Влада як така, має основні свої функції ;створення умов і надання послуг (якомога ближче до споживача).
В місті були чотири центри прийняття рішень.
Основний, з найбільшими повноваженнями та відповідно кадровими й ресурсними можливостями - Чернівецька міська рада з виконавчими органами та територіальні, районні в місті ради з відповідними виконавчими органами ради, на які були покладені відповідні функції та зобов'язання (делеговані міською радою повноваження), також наділені відповідними ресурсами.
Що відбулося у 2015 році?
Три територіальні центри прийняття рішень (районні ради) були ліквідовані, а один з основних органів місцевого самоврядування - Органи Самоорганізації Населення, були поставлені в такі рамки, що фактично не змогли відтворитися в тій формі та кількості, які були до ліквідації районів. Тут пройшов процес ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ влади у місті Чернівці, а не навпаки.
Про створення належних умов, особливо наближеність послуг до споживача, можна забувати.
Необхідність отримання послуг департаменту соціального захисту населення, пенсійних, ДЖКГ, для жителів Гравітону, Садгори, стало великою проблемою, а паспортних та інших адміністративних послуг і для іншої частини міста.
Якщо врахувати те, що майже всі транспортні артерії міста, пов'язані з центром, можемо порахувати, яке додаткове навантаження на середмістя, лягло в результаті Централізації влади в Чернівцях. Це тільки маленька частина тих проблем, яка постала перед нами і це переважно завдяки одному рішенню.
Тепер дещо про фінансову складову реформи влади, (децентралізації влади), яку ми отримали разом із початком бюджетної децентралізації в Україні.
Не секрет, що основним наповнювачем бюджетів міст обласних центрів, є податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), це той який ми платимо зі своєї зарплати.
Він давав доходів до міського бюджету, до 44%, від усього доходу, з усієї суми ПДФО, в місті залишалось 75%, а 25 % йшло до державного бюджету.
Після початку так званої реформи, і нас в містах залишається 60% від ПДФО, а 40% йде до держ. бюджету.
Дуже легко буде порахувати суми коштів, які ми гіпотетично недоотримали в бюджет, при новому підході до перерозподілу коштів від ПДФО, між держ. бюджетом і місцевими, якщо наприклад: за 2016 рік місто отримало 427 млн грн. ПДФО, ( різниця до попередніх розрахункових норм в 75%, а не 60%,в доходах склала -63 млн. грн).
Замість того, для місцевого бюджету, вводиться інше джерело доходу - частина акцизу, на тютюн і паливо ,який за 2016 рік склав 57 млн. грн. в міський бюджет.
Можна було сказати, що майже компенсували, але наші "реформатори" зобов'язують місцеве самоврядування фінансувати професійно - технічну освіту, яку ми ніколи не фінансували. У 2016 році, місто виділяє на ці цілі - 84 млн. грн., далі більше: пільги на перевезення пасажирів у громадському транспорті, які приймалися ВРУ залишають, а грошей катма.
Для чернівецького бюджету це біля тридцяти млн. грн. на рік додатково. Ще одна стаття видатків, яку місто не могло оминути, через відмову фінансувати з держ бюджету - це пільгове харчування дітей у школах, за яке заплатили з місцевої казни.
Так от, що я скажу, шановні крикуни з високих трибун, про великі кошти у місцеві громади, через ДеЦентралізацію.
Ви самі залізли у кишені громад і вийняли звідти, своїми рішеннями, величезні суми грошей, які платники податків заплатили більше , через інфляційні процеси, пов'язані з недолугими керівниками нац. банку (курс гривні до долара за два роки з 8 до 26), через створення свого часу олігархату ( в одного із них ре приватизували "ПриватБанк", з наших кишень заплатили - півтори сотні мільярдів грн.), через недоотримання людьми - відповідних зарплат, пенсій і інших виплат, відповідно до сьогоднішніх реалій.
Ще, на жаль у країні війна і вона точно не додає позитиву ні у політику, ні у господарку країни в цілому і нашого улюбленого міста Чернівці, зокрема.
Також статті автора: Сусідам треба допомагати, але не за рахунок своїх мешканців і їх Здоров'я
Юрій Бурега - депутат Чернівецької міської ради
