Я хочу (Дрига О.)
О музо, та навіщо ти прийшла?
Чого добитися ти хочеш?
Що б'єш ключем, неначе з джерела,
О відкриваєш на все інші очі.
Чи, може, слави хочеш ти?
Тобі потрібні просто гроші?
Чи прагнеш досягнути висоти,
Щоб розгадати таємниці дня і ночі?
А, може, може, ти крадійка снів людських
В моїй душі весь час вируєш?
Скажи? Навіщо я тебе зустрів,
Ти відбираєш, чи даруєш?
О ні! Із сумом муза прошептала,
Мені байдужі золото і слава
І лаври не потрібні теж мені,
Але скажу відверто я тобі.
Достукатись до серця кожного я хочу,
Весь час повторюю, весь час пророчу,
Щоб повернути радість у родини
І щоб не було чути плач дитини.
Щоб не було війни, щоб брат на брата
За гроші не стріляв із автомата.
Щоб не ділили навпіл Україну,
Перетворивши край чудовий у руїну.
Не руйнувати маєм, а творити,
Не воювати треба, а дружити,
І не вмирати, а чудово жити,
Бо нам нема, нема чого ділити.
Щоб не було ненависті і злості,
Любов і щирість приходили в гості,
У кожен дім, у кожну хату,
Щасливу долю, щиру і багату.
А ще я хочу, щоб щасливі були діти,
Щоб с міх веселий міг дзвеніти,
Щоб мали люди всі роботу
І господарство, і діточок, і турботу.
Щоб все було, як має бути,
Про злидні не було б і чути,
Що не стає мізерної зарплати,
За що вдягнути та нагодувати.
Щоби чиновники хабар не брали,
А лікарі без «взяток» лікували
Суди б за правду не судили,
А ми не мучились, а жили.
Я хочу, так, я дуже хочу,
Весь час слова такі пророчу...
Але, на жаль, це тільки мої мрії,
Й тебе прошу, ти не втрачай надії...
(Дрига Олександр)