За перешкоджання діяльності журналістів в Україні розпочато 97 кримінальних проваджень
З початку 2018 року року поліцією розпочато 97 кримінальних проваджень щодо перешкоджання діяльності журналістів в Україні.
За 5 місяців 2018 року вже відкрито 97 кримінальних проваджень.
Із них - 69 справ за статтею 171 ККУ Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів 23 справи - за статтею 345-1 Погроза або насильство щодо журналіста, чотири - за статтею 347-1 ККУ, Умисне знищення або пошкодження майна журналіста.
Зростання кількості відкритих проваджень пов’язано з вступом у 2015 році у силу норми про кримінальну відповідальність за посягання на професійну діяльність журналістів.
З 2013 року правоохоронні органи почали здійснювати моніторинг стану реєстрації кримінальних правопорушень, пов’язаних з перешкоджанням професійній діяльності журналістів. Так, у 2013 році було відкрито 161 провадження, у 2014 - 164, у 2015 - 120, у 2016 - 201. У 2017 році відбулось зростання - 255 злочинів. Лідером з порушень прав журналістів з початку року став Київ з областю. До трійки лідерів увійшли випадки перешкоджання журналістській діяльності, побиття та погрози і залякування журналістів, громадських діячів, активістів, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Найбільшу кількість порушень за 2018 у категорії «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» зафіксовано 53 (за аналогічний період 2017 року – 34 випадки). Різке зростання в категорії «перешкоджання». Другу позицію посіла категорія «побиття та напади». Погрози посіли третє місце – 33 випадків (за аналогічний період минулого року погрози були на тому ж місці з 25 випадками).
Водночас із початку року зафіксовано зменшення випадків обмеження доступу до публічної інформації. Ця категорія посіла цього річ четверту позицію, за той же період 2017 року ця категорія посідала другу позицію. Лідером з порушень прав журналістів з початку року став Київ з областю (54 випадки). Далі йдуть Миколаївщина (7 випадків) та Одещина (5 випадків). В інших регіонах зафіксовано по чотири випадки, по три, два та одному випадку. Порушували переважно право журналістів на професію приватні особи, місцева влада та депутати. Ця тенденція є стійкою з минулого року.
Центр інформації про права людини зафіксував з початку року щонайменше 53 напади на громадських активістів по всій Україні. За всіма випадками порушені кримінальні провадження.
Правоохоронними органами здійснюється документуванням різноманітних спроб тиску і переслідування громадських активістів по Україні з 2014 року, відкриваються провадження за фактом і відповідно, до поданих заяв. Від початку 2018 року зафіксовано щонайменше 53 таких нападів на громадських активістів по всій Україні. Проте, весь час отримуємо інформацію про нові напади і ми перевіряємо і встановлюємо обставини нападу по кожному окремому активісту. Найчастіше фіксуються випадки побиття активістів та обливання кислотою. Зафіксовані також випадки вбивств громадських активістів, які можуть бути пов’язані з їхньою громадською діяльністю, фіксуються і напади на майно активістів — підпали офісів, автівок, гаражів, погрози та залякування. Найчастіше потерпають від нападів, насамперед, антикорупційні активісти, які борються з організованою злочинністю в різних містах і селах. Також захисники довкілля і екології, які виступають проти вирубки парків, скверів, незаконної забудови, виступають на захист земельних прав. Ще одна група активістів, які переслідуються, - це ЛГБТ-активісти та учасниці феміністичних рухів, які потерпають від гомофобних та ксенофобних атак з боку правих угруповань. Крім того, ведеться розслідування випадків нападу на проукраїнських активістів, які діють в південно-східних регіонах України, а також напади на активістів лівих рухів та анархістів.
Варто наголосити, що за частиною цих нападів стоять кримінальні угруповання на місцевому рівні. Вони все ще намагаються впливати на життя співвітчизників через представників місцевої влади, бізнесу, і коли активісти починають піднімати певні питання корупції або зловживань, то потерпають від таких атак. Об'єднує всі ці напади те, що переважна більшість з них залишається безкарними тільки з тієї причини що потерпілі не завжди реагують адекватно на ситуацію, що складається. Не пишуть заяв до поліції, СБУ, суду. А, як відомо, безнаказаність породжує вседозволеність. Кожен пересічний громадянин, а тим більше той, хто має намір перешкоджати професійній діяльності журналістів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також протидіяти діяльності активістів та представників громадських організацій, повинен знати що за його протизаконні дії буде нести відповідальність, відповідно до чинного Законодавства України.
Згідно зі ст. 171 («За перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснювану службовою особою або групою осіб за попередньою змовою,-- карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років. Нагадаю, що об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення законної професійної діяльності журналістів, який забезпечує конституційне право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, необхідну Їм для реалізації ними своїх прав, свобод та законних інтересів.
Варто пам’ятати, що професійним журналістом, є творчий працівник, який як учасником інформаційних відносин професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням. Свою професійну діяльність він може здійснювати в інтересах будь-якого друкованого (газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем) або аудіовізуального (радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо} засобу масової інформації, чітко дотримуючись при цьому норм Закону. Однак, знову ж таки, наголошую, що об'єктивна сторона цього злочину полягає у діях, які перешкоджають законній професійній діяльності як окремого журналіста (журналістів), так І засобу масової інформації, і можуть мати дві форми: 1) перешкоджання законній діяльності журналістів (ч. 1 ст, 171); 2) переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків або за критику (ч. 2 ст. 171). Тобто, законною є така діяльність журналістів, яка спрямована на реалізацію ними своїх повноважень у інформаційній сфері і здійснюється засобами та в порядку, передбачених законом. Перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину, передбаченого ст. 171. Такою, зокрема, потрібно визнавати професійну діяльність журналістів щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації з обмеженим доступом (конфіденційна та таємна) з порушенням встановленого законом порядку. Незаконною є також професійна діяльність журналістів, яка полягає у: закликах до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганді війни, насильства та жорстокості; розпалюванні расової, національної, релігійної ворожнечі; поширенні порнографічної чи іншої інформації, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь і гідність людини; втручанні у приватне життя особи тощо. Але, знову ж таки, умисне перешкоджання незаконній діяльності журналіста може в окремих випадках бути кваліфіковано як злочин проти життя, здоров'я, волі особи, злочин проти власності тощо.
Перешкоджання законній діяльності журналістів, громадських діячів, посадових осіб органів місцевого самоврядування -- це протиправне створення перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації, виконання службових обов’язків. Або ж, навпаки, Воно може виразитись у примушуванні до поширення певної інформації або відмові в її поширенні, у позбавленні можливості скористатися переважним правом на одержання інформації, необґрунтованій відмові у задоволенні запиту щодо доступу до офіційних документів або наданні письмової чи усної інформації, порушенні права власності на інформацію, навмисному приховуванні інформації, безпідставній відмові від поширення певної інформації тощо. Таке перешкоджання може здійснюватися шляхом погроз, застосування фізичного насильства, обману, шантажу, пошкодження чи знищення майна, підкупу тощо. Якщо перешкоджання здійснювалось шляхом погрози вбивством або знищення майна, застосування фізичного насильства, знищення або пошкодження майна, підкупу службової особи, вчинене за наявності підстав, злочин додатково кваліфікується, зокрема, за ст.ст. 121, 122, 125, 127, 129, 194-196, 369. Умисне вбивство журналіста з метою перешкодити його законній професійній діяльності, а так само з мотиву помсти за таку діяльність кваліфікується лише за п. 8 ч. 2 ст.
Переслідування може полягати у фізичному чи психічному впливі на журналіста, громадського діяча, посадових осіб органів місцевого самоврядування, його рідних чи близьких, знищенні або пошкодженні його майна, обмеженні або позбавленні його прав чи законних інтересів (позбавлення премії, істотне зменшення розміру заробітної плати, звільнення з роботи чи переведення на іншу роботу з боку службової особи, з використанням наданих їй влади чи службових повноважень, за наявності підстав кваліфікується за ст. 364. За спроби впливати на роботу журналістів чиновників можуть оштрафувати і позбавити посади на три роки. Перешкоджання може виявлятися також у погрозах, насильстві, вчиненні інших протиправних дій щодо громадських діячів, активістів, посадовців з метою перешкодити їх законній діяльності. У зазначених випадках за наявністю до того підстав вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів — за ст. 170 КК та відповідними статтями особливої частини КК, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я громадян — статті 121, 122, 129 КК тощо.
Мотиви злочину можуть бути різні: особисті спонукання, помилково сприйняті інтереси служби тощо, але на кваліфікацію злочину та міру відповідальності вони не впливають.
Такі випадки зустрічалися і в Заставнівському районі. Так у 2017 році до Заставнівського відділення поліції надійшли матеріали із прокуратури району про що в с. Репуженці громадянин Ревуцький В.І. забороняв журналісту телеканалу «Чернівецький промінь» Докієну О.О. вести відео зйомку та намагався завдати матеріальної шкоди технічним приладам .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.07.2017 знімальна група ТзОВ «Чернівецькій промінь» в складі журналіста телеканалу «Чернівецький промінь» Докієна О.О. та оператора ТзОВ «Чернівецький промінь» Пилатика Р.І. на підставі редакційного завдання головного редактора ТзОВ «Чернівецькій промінь» Скінтей М.В. №617, діючи у відповідності із ст. 34 Конституції України, ст. 22, 24, 25 Закону України «Про інформацію», ст. 26 Закону України «Про друковані ЗМІ в Україні», ст. 56 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у зв’язку зі зверненням громадських активістів, прибули в с. Репужинці Заставнівського району Чернівецькій області з метою відзняти сюжет про можливо незаконний видобуток піску в кар’єрі, який діє на території цього села.
Знаходячись в с. Репужинці вони намагалися виконати редакційне завдання та проводити відео зйомку, однак сільський житель с. Репужинці - Ревуцький В.І. діючи умисно, розуміючи протиправне значення своїх дій, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, почав вимагати від оператора «Чернівецький промінь» - Пилатика Р.І. припинити знімання сюжету, що виразилось у відштовхуванні його від камери за допомогою якої проводилась відеозйомка, вдарянні по камері рукою, висловлюванні погроз на адресу журналістів, ображанні журналістів нецензурними словами, психологічному впливі на журналістів, тобто виконав умисні активні дії які перешкоджали професійній діяльності журналістів, яка була спрямована на реалізацію ними своїх повноважень у інформаційній сфері.
22 грудня 2017 року матеріали кримінального провадження були на правленні до Заставнівського районного суду, для розгляду по суті.
