24 жовтня відбулася XXXVII позачергова сесія Заставнівської районної ради VIІ скликання
На порядку денному питання: «Про виконання районного бюджету за І півріччя 2019 року», «Про внесення змін до районного бюджету на 2019 рік»,
«Про затвердження списку присяжних Заставнівського районного суду», «Про внесення змін до рішення XXXI сесії VІІ скликання №294-30/2018 від 28.12.2018 року «Про затвердження Програми підтримки редакції районного радіомовлення на 2019-2020 роки», «Про надання дозволу Заставнівській ЦРЛ на списання обладнання», «Про надання в безоплатне оперативне управління майна спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста району, балансоутримувачем якого являється Заставнівська ЦРЛ», «Звіт про виконання Районної протиепізоотичної програми захисту життя і здоров’я тварин від інфекційних, інвазійних та зооантрозоонозних захворювань у Заставнівському районі на 2016-2018 роки», «Про хід виконання Районної програми «Питна вода Заставнівського району на 2006-2020 роки» за 2018 рік».
Найбільш емоційно обговорювали питання щодо передачі майна Заставнівського районного палацу культури у підпорядкування Заставнівської міської ради, що передбачено Законами України при створенні ОТГ Як нам відомо, відбулася робоча нарада (під протокол), під час якої Василь Радиш наголосив, що немає наміру забирати культуру. А Районний палац культури буде передано в оренду приватним підприємцям. Депутати бурхливо обговорювали це питання та інші, зокрема, виділення коштів на придбання вакцини проти дифтерії та стовбняка. Консенсусу не знайшли. Тому вирішили сесію не закривати та засідання продовжити 1 листопада 2019 року.
Насамкінець в.о. голови Заставнівської райдержадміністрації Василь Молдован сказав:
«У зв’язку зі створенням ОТГ, що охопило пів району, у нашій РДА відбувається скорочення фахівців на 50 відсотків. Тому я вважаю, що так само мають скоротити колектив Заставнівської районної ради, яка фінансується з місцевого бюджету.
Дивно! Адже чиновники декларують свої прагнення створити умови праці для молодих фахівців, при цьому аж ніяк не поспішають поступатися робочим місцем молодому працівнику.
То ж слово – не діло!
