Біля Пам’ятного Чорного хреста відбулася поминальна панахида, жертвами масових депортацій буковинців до Сибіру
« Ніч з 13 на 14 червня 1941-го стала «чорною» для тисяч буковинців»
Біля Пам’ятного Чорного хреста, що у м. Заставна, відбудеться поминальна панахида, траурний мітинг та покладання квітів і лампадок за жертвами масових депортацій буковинців до Сибіру.
У ніч з 13 на 14 червня 1941 року в 36 товарних вагонах з Чернівецького залізничного вокзалу було примусово вивезено у віддалені райони СРСР, та переважно знищено вісім тисяч людей. У тому числі 98 сімей заставнівчан – це 300 людей, серед яких люди похилого віку і діти…
Нині ми вшановуємо пам’ять буковинців, яких масово вивозили до Сибіру. Це люди, котрих визнавали соціально небезпечними для держави.
Ліквідації підлягали всі, так звані, «вороги народу». Вони не вкладались у схеми комуністичної диктатури: в першу чергу, це люди, які були носіями некомуністичної ідеології, представляли політичні, економічні та церковні структури.
Репресивна сталінська машина була спрямована на знищення розумних та заможних.
Депортували у найвіддаленіші та найважчі для проживання регіони Росії. Для радянської влади це ще й була майже безкоштовна робоча сила.
Багато хто з українців знайшов вічний спочинок у мерзлотах Сибіру, так ніколи не побачивши рідної землі...
Цієї страшної ночі «оперативні трійки», створені на теренах нашої області засудили і депортували з області 1373 особи. Серед виселених було 1090 румунів, 125 євреїв, 31 українець, 4 росіяни, 2 німці, 1 поляк і 120 людей, національність яких не вказано в документах. 18 завантажених автомашин та 534 підводи направилися до залізничних станцій Глибоки та Новоселиці.
Заарештовані помирали від голоду, холоду, хвороб та тортур. Із 360 жінок і 580 дітей, яких вислали до Сибіру та Казахстану, померло 219 людей.
Шановні краяни – мешканці Заставнівського району! Навіть сьогодні нам моторошно від озвучених цифр – біля двох тисяч родин було вивезено з Буковини.
За даними істориків, у перший період радянізації нашого краю було репресовано близько 10 тис. осіб.
Для того, щоб запобігти повторенню трагедії, ми повинні пам’ятати про цю страшну дату не лише у роковини трагедії, а й розповідати про це нашим дітям, доносити історичну правду про всі поневіряння, які пережили колись українці.
Збережімо пам'ять усіх земляків, що були закатовані у сталінських казематах!
Вічна пам'ять усім хто загинув у далеких сибірських лісах!
