Про те, як влада Заставнівської ТГ позбавляє дітей отримувати дошкільну освіту
Наша байдужість призводить до деградації Заставни
Уже впродовж двох місяців ми спостерігаємо за тим, як після 15 години майже обезлюднюється місто.
А ще зовсім недавно приватний бізнес працював до 18 години, а іноді затримувався довше. Вулиці були велелюдними.
Усі кудись поспішали. Удень за своїми справами. Ввечері -- хтось до торгівельних точок, хтось до автобусів, інші – додому. Життя вирувало. Із впровадження реформи децентралізації життя краян кардинально змінилося.
Добре це чи погано? Судіть самі.
У тих ОТГ, де керівництво дбає про своїх мешканців і розширює мережу надання послуг для своїх краян. Там усе гаразд.
Йде розвиток та вдосконалення роботи закладів охорони здоров’я, освіти, соціального захисту. Вкладаються бюджетні кошти у облаштування шкіл та дошкільних закладів. Активно допомагають розвиткові ОТГ і місцеві приватні підприємці. Уже добре «стоять на ногах» ті, хто ризикнув створити громади першими -
- Вікнянська та Юрковецька ОТГ.Набирають сили без зайвих маніпуляцій Кострижівська, Кадубовецька та Веренчанська ОТГ. Прикро, що тільки Заставнівська ОТГ не тільки «зупинилася» в розвитку. Але й ніби почала повертатися в минуле. Сюди приїздять хіба-що сплатити платежі у банки, до газового та РЕМ. Поки-що. Неприязнь до сільських дітей, яка неодноразово лунала з риторики міського голови (пригадайде як він говорив при реорганізації музичної та художньої шкіл?) призвела, до вивільнення з робочих місць еліти – викладачів, яким Богом даний талант виявився зайвим для розвитку міста.
Те ж саме і з бібліотекою. Замість того, щоб всіляко стимулювати бажання розвитку бібліотечних установ, розширювати, із застосуванням креативності, їхніх послуг, легше страктувати: «Ніхто туди не ходить, ніхто не читає…» Звичайно це не ресторан чи кафе, де у свята -- масово, й прибуток відразу в кишені. Бібліотека – це елітний заклад, де поповнюється сіра речовина головного мозку.
Де обмінюються думками і прагненнями інтелектуально багаті люди, не байдужі до майбутнього України. Результат помітним стає через роки, або ж через десятиліття. Але ж хіба це цікавить «еліту» міської ради, в якої на першому місці – гроші? Для того, щоб зменшити витрати на інтелектуальний, розумовий, мистецький розвиток дітей будь-які методи згодяться. Закриття закладів або ж їх перепрофілювання, скорочення набору дітей, що веде за собою зменшення штату викладачів.
Тепер – на порядку денному закриття дошкільних установ. Початок – Заставна.
«Маразматичні» підходи до наповнення казни міської ради призводять до «цікавих» підходів та протизаконних вказівок для їх здійснення. Уже всім відомо, що Василь Радиш за підтримки своїх чиновників від освіти та «горе»- депутатів (їх можна легко вирахувати по агресивних коментарях у фейсбуку), які сорочку на собі ладні розірвати тільки б догодити голові, вирішив з метою економії закрити одну із дошкільних установ у м.Заставна.
Вибір випав на №1. Бо ж у центрі міста. Позиція, ну дуже, вигідна з точки зору розташування бізнесової одиниці. Але ж чуєте? З метою економії! І УПС! Несподіваночка. Діти з усіх трьох установ не поміщаються у два приміщення №2 і№3.
І тут міський голова ймовірно придумав надкреативний хід скорочення кількості дітей.
Ви тільки вдумайтеся! Вони позбавили права дітей відвідувати дошкільні установи, якщо вони не приписані у Заставні. По-простому – взяли та власноруч зі списку дошкільнят видалили прізвища дітей, батьки яких (один, або двоє не мають приписки).
Відповідно до Закону «Про освіту» дитина має право відвідувати освітній заклад наближений до дому. Чуєте? До дому, а не за припискою.
Громадянин вільної держави має право обирати. Ви ж, як ніхто інший, мали б знати, що закон України про приписку немає ваги та не впливає на право обирати освітній та медичний заклад для отримання певних послуг. Розцінюю це як дискримінацію прав дитини на отримання дошкільної освіти. А як ви вчините з тими, хто приїде із зони війни? Поженете у садок, відповідно до приписки? Заженете у резервацію?
Розумію, що наші закони, як то дишло… Але ж для цього у людей має бути мораль. По відношенню до тих, хто залежний. Особливо – дітей. Але про яку мораль ми можемо говорити у поєднаннями із прізвищами керівників Заставнівського ОТГ. Гроші…Гроші…Гроші… Вони затьмарюють здоровий глузд.
Прикро, але я щиро переконаний, що після конфліктної ситуації довкола прагнення закриття Заставнівської дошкільної установи №1 та бажання передати її в оперативне керування одному із заставнівчан (прізвище нам відоме!), буде бажання міського голови закрити дошкільні групи у селах Вербівці та Малий Кучурів, які мимо своєї волі, ввійшли до складу цього стагнаційного ОТГ.
Бо ж не даремно оселями їх жителів уже ходять чутки про необхідність прийняття такого рішення. Чиновники міської ради на дітях мріють отримувати прибутки? А може це стане помстою за те, що вчительство під час останніх виборів до місцевих рад не підтримало чинного міського голову на посаду? Мабуть не дарма говорять, що педагоги мають добре розвинене шосте відчуття.
Передбачали чим обрання Василя Радиша може закінчитися для жителів Вербівців та М.Кучурова. Якщо заставнівчани (молодці!) уже почали позбуватися своєї звичної інфантильності й кинулися у бій за права своїх дітей, то чи готові до боротьби інші? Поки не видно активності. Відсидітися на «дивані», коментуючи у фейсбуку не вийде.
Тільки очі в очі! Пліч – о -- пліч! Інший спосіб не дієвий. Інакше з такими керівниками та їх підходами ми не тільки втратимо себе, ми втратимо своїх дітей, а з ними неньку – Україну!
