Чернівецька ОДА проти Заставнівської райради та жителів міста "І САМ НЕ РОБЛЮ, Й ДРУГОМУ НЕ ДАМ"

Новини Заставни

 Сьогодні, 29 березня 2017 року, набула чинності Ухвала Чернівецького адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі №824/190/17-а, згідно з якою позивна заява повернута Позивачу (Чернівецькій обласній адміністрації), як така, що подана з порушенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто позов Чернівецької ОДА щодо призупинення, а в подальшому відміни дії рішення ХІІ сесії VII скликання Заставнівської районної ради від 23.02.2017 року №130-12/2017 "Про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік", як такого що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, незадоволена. Це наслідок.

А тепер кілька слів про те, з чого все починалося. Починаючи січня 2016 року, батьки дітей, які займаються в Заставнівській спортивній школі, група депутатів міської, районної та обласної рад неодноразово підіймали питання ремонту підлоги у спортивному залі Заставнівської ДЮСШ.

Незадовільний стан якої був основною причиною підвищеного травматизму серед дітей під час тренувань та ставав перешкодою для проведення міжрайонних, обласних, всеукраїнських змагань. У ході обговорень було прийнято рішення впровадити найновіші досягнення вданому напрямку – досвід переймали у сусідів (м.Городенка Івано-Франківської області)

Нарешті, 15 лютого 2017 року рішенням сесії Заставнівської міської ради було виділено 350 000 грн. на капітальний ремонт даного покриття. Ще 250 000 грн. 23 лютого 2017 року виділила Заставнівська районна рада.

Однак не все сталося так, як хотілося.

Чиновницька бюрократія знову стала на перешкоді потреб та інтересів простих людей. З невідомих причин обласна державна адміністрація вирішила оскаржити виділення коштів з районного бюджету, в тому числі і на ремонт підлоги спортзалу, в суді.

Мотиви, на перший погляд, - благі: нестача коштів у фонді заробітної плати для бюджетників.

Але дані висновки чомусь виглядають штучно створеними. Адже фінансовий відділ Заставнівської РДА не погодив зміни до річного плану асигнувань (видатків) до 01.02.17 року (у відповідності до рішення по бюджету Заставнівського району на 2017 рік, прийнятого у грудні 2016 року). Тобто можна зробити висновок, що коштів, виділених на заробітну плату, було достатньо.

Заставнівська районна рада, керуючись чинним законодавством України, у межах нерозподіленого залишку вільних коштів виділила їх на нагальні потреби Заставнівського району, забезпечуючи в такий спосіб розвиток інфраструктури Заставнівщини.

То ж в чому побачила проблему Чернівецька обласна адміністрація? Часом не в тому, що наші діти будуть мати, де займатися спортом? Матимуть відремонтовані заклади освіти? А може питання виникло тому, що не бились поклони у високих кабінетах?

Водночас цікаво, чи понесе відповідальність начальник фінансового відділу Заставнівської РДА за халатне виконання своїх посадових обов'язків та невиконання рішення сесії районної ради, якщо бюджетними недоотримають заробітної плати?

Цікаво було б почути коментар із даного питання у нашого районного керівництва (виконавчої влади), які мають не тільки цілий фінансовий відділ, але також і спеціалізоване управління економічного розвитку та інфраструктури Заставнівського району.{oziogallery 879}

 Нижче текст ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

             24 березня 2017 р.       

                         м. Чернівці                       Справа № 824/190/17-а                 

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов Чернівецької обласної державної адміністрації до Заставнівської районної ради про відміну дії підпунктів рішення та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Чернівецька обласна державна адміністрація звернулась до суду з позовом до Заставнівської районної ради про відміну дії підпунктів рішення та зобов’язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

-відмінити дію підпунктів 1.1.1 пункту 1.1 та підпункту 1.2.2 пункту 1.2 рішення XII сесії Заставнівської районної ради VII скликання від 23 лютого 2017 року №130-13/2017 "Про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік";

- зобов’язати Заставнівську районну раду прийняти рішення щодо внесення змін до районного бюджету на 2017 рік, перерозподіливши вільний залишок коштів загального фонду районного бюджету, що утворився станом на 01 січня 2017 року, із врахуванням вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України.

Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Проте, всупереч зазначеним процесуальним нормам, позивачем не чітко й не конкретно викладено позовні вимоги.

Зокрема, вимога даного позову щодо "відміни" дії підпунктів рішення відповідача не узгоджується з тими вимогами, які можуть бути заявлені позивачами в адміністративному позові відповідно до частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 7, 8, 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем – орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Поряд з цим, частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у публічно-правовому спорі тільки у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Проте Чернівецькою обласною державною адміністрацією у позові не було наведено норм (передбачених законом випадків), які дають право названому державному органу на звернення до адміністративного суду з такого роду позовом до районної ради.

Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до

позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивачем додано копію позовної заяви та копії документів, що приєднуються до неї відповідачу - Заставнівській районній раді.

Однак серед переліку документів, які надавались позивачем, відсутні для відповідача наступні документи: Доходи районного бюджету на 2017 рік; Розподіл видатків районного бюджету на 2017 рік; Перелік місцевих програм, які фінансуються за рахунок коштів районного бюджету у 12017 році; Відомча класифікація видатків районного бюджету; "Перелік об’єктів, видатки на які у 2017 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку"; Розподіл міжбюджетних    трансфертів місцевим бюджетам на 2017 рік; Джерела фінансування районного бюджету на 2017 рік.

          Таким чином, позивач в порушення частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не додав копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви відповідачу.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Крім цього, судом встановлено, що разом із позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову вирішується судом на стадії підготовчого провадження, тобто після відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

 У Х В А Л И В:

 1. Позовну заяву Чернівецької обласної державної адміністрації до Заставнівської районної ради про відміну дії підпунктів рішення та зобов’язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

          Суддя                                                                   О.П. Лелюк