День пам'яті видатного українського художника, Заставнівського генія Миколи Івасюка, закатованого радянськими комуністами
Сьогодні, 25 листопада день пам'яті Миколи Івасюка видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору (1865-1937).
Він створив композиції з козацьких визвольних змагань, чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії, оскільки гаряче підтримував боротьбу українців за свою державу.
Йому пророкували велике майбутнє в Європі, але художник вирішив повернутися на Батьківщину, де зрештою, сталінські кати позбавили його життя.
Про це нагадує в четвер Україна молода.
Микола народився 28 квітня 1865 року на Буковині у містечку Заставна. Батько все життя пропрацював теслею, мати ж займалася господарством. Освіту хлопець здобував у місцевій школі, потім вступив до Вищої реальної школи у Чернівцях. Саме там талановитого юнака помітив художник Юстин Пігуляк, слава про якого гриміла на всю Буковину. Він давав Івасюку безкоштовні уроки з живопису, познайомив із історією культури й порадив вступити до Віденської академії мистецтв.
Навчався в Чернівецькій вищій реальній школі, Віденській і Мюнхенській Академіях мистецтв.
За кордоном доля звела Миколу Івасюка з Іллею Рєпіним, українцем за походженням, який порадив молодому художнику повернутися в Україну і писати на історичну тему.
Широке визнання здобули іконостаси Миколи Івасюка в Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо - історичні картини.
Над головним полотном свого життя - "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва" площею 24 кв.м художник працював 20 років. "То моя найважливіша мета, яку я собі поставив.", – писав художник про цю роботу Осипу Маковею.
На зображенні може бути: 1 особа
У своїй творчості художник часто звертався до козацької тематики.
У 1926 р. художник прийняв запрошення від радянської влади і переїхавши з родиною, отримав радянське громадянство. З 1928 до 1930 рр. Івасюк працював художником постановочного цеху на Київській кінофабриці, потім науковим працівником підвідділу графіки картографічного відділу Всеукраїнського будівельного інституту, у Всеукраїнському отокіноуправлінні (ВУФКУ). У цей період М.Івасюк створив низку малюнків для журналу "Кіно", а також художні плакати для фільмів. Цей розділ його творчого доробку практично не досліджений.
У 1937 р. 72-річного художника звинуватили в участі у "націоналістичній терористичній організації" і "шпигунстві на користь Німеччини", засудили до розстріл. 11 днів Микола Івасюк перебував у камері смертників. Він не визнав себе винним. Вони прийшли о 24 годині 25 листопада 1937-го. Закатоване тіло Миколи Івасюка закопали у Биківні.
Друзі, так Україна втратила уславленого живописця, автора кількох сотень жанрових, історичних та портретних творів на українські тематики. У творчій спадщині М.Івасюка залишилося понад 500 художніх шедеврів. Доля його чималої творчої спадщини здебільшого невідома, а значна кількість творів була вилучена з контексту українського мистецтва. Нині частина творів перебуває у музейних зібраннях Києва, Львова та Чернівців. Окремі – у приватних колекціях, поодинокі ж полотна і досі з’являються на аукціонах.
Його іконостаси можна побачити у Заставні, Кіцмані та в деяких селах на Буковині. Загалом в Україні є не більше 15 картин Івасюка, а більшість полотен – у приватних колекціях і музеях Польщі, Німеччини, Австрії, Румунії і Канади.
Буковинці пам’ятають свого талановитого земляка і пишаються його творчим внеском у скарбницю світового мистецтва. Сьогодні на будинку, де жила родина Івасюків, встановлено меморіальну дошку. А в місті Заставна на честь славетного краянина названо дитячу художню школу.
У 2013 році в Чернівецькій області було започатковано премію імені Миколи Івасюка. Відзначають нею щороку, у квітні, працівників культури та мистецтва – художників, різьбярів, скульпторів, вишивальниць і працівників культури.
Доля Миколи Івасюка у різний період була то радісна, то сумна і журлива. Він над усе любив волю, Україну та її славних козаків. Тому й присвятив свою творчість історичним батальним творам.
Джерело: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/162285
