Відео - Звернення парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці м. Заставна до Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського та всієї України
Звернення парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці м. Заставна до Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського та всієї України
Ваше Блаженство, до Вас звертається церковна громада парафії на честь Різдва Пресвятої Богородиці м. Заставна.
Другий місяць поспіль ми живемо в абсолютно не нормальних обставинах для людини, а тим паче для християнина – умовах ведення війни проти нашого боголюбивого та миролюбивого українського народу Росією. Іще в перший день війни Ви з християнською відповідальністю поставилися до власного обов’язку та засудили вороже вторгнення на території нашої Батьківщини, в реаліях ненормальної ситуації назвали все своїми іменами, а саме підступний та підлий вчинок російського народу назвали «каїновим гріхом». Ми з вдячністю за Вашу пастирську опіку спостерігали, як Ви намагалися закликати до напоумлення головного винуватця трагедії – президента РФ В.В. Путіна.
Але як бачимо, на превеликий жаль, серце ката православного українського народу глухе до євангельського заклику про припинення війни, яка несе на нашу землю жорстоке кровопролиття та насилля. З першого дня війни наша парафія, як частинка нашого церковного організму вступила у можливу для нас боротьбу проти ворога, в першу чергу молитвою і звичайно ж, гуманітарною допомогою вимушеним біженцям танашим захисникам – військовим ЗСУ.
Ми з усіх сил намагаємося бути опорою для нашого народу, на яку можна розраховувати. В той час, коли ми трудимося на благо перемоги над загарбниками в тилу, вірні УПЦ – наші діти, батьки, рідні та знайомі боронять зі зброєю в руках Богом дану для нас Батьківщину – Україну та її народ. З перших днів війни ми уважно спостерігали як духовенство нашого храму та всієї УПЦ виступали з запевненнями вірності Богові, Церкві та своєму українському народу, жорстко засуджуючи підступно розпочату РФ проти нас війну.
Особливого цинізму всьому беззаконню, яке чиниться у даний час росіянами, додає той факт, що цю ненависну Богу війну виправдовує предстоятель РПЦ патр. Кирило та його речники. Ми вже чули не одноразово зі слів очевидців, що разом з військами окупантів заходять на нашу землю військові капелани, духовенство РПЦ, яке підтримує та благословляє злочинні дії російських військових та їхнього керівництва. Патріарх з першого дня війни дав зрозуміти нам, що ніякого співчуття з його вуст ми не почуємо, а навпаки, ми, діти Церкви Христової, опинилися «нацистами», які на своїй українській землі створюють, нібито, загрозу для Росії.
Саме тому їхнє «істинно православне» військо, в тому числі ісламські загони чеченців, вдерлися на нашу українську землю, щоб очистити її від нібито «фашистів» та «спасти нашу УПЦ з її духовенством та вірянами від насилля фашистів і націоналістів». Так звану «допомогу» ми вже відчули у повній мірі – горять давні наші храми, які пережили дві світові війни, обстрілюються наші святі обителі, гинуть та страдають від поранень наші священники і вірні діти Церкви Христової. Особливий жах всі ми пережили, коли з’явилися кадри злочинів російських військ проти людства та конкретно українців зі звільнених міст перед Києвом – Бучі, Гостомеля, Бородянки. Дивитися на ці кадри, та відеоролики неможливо спокійно, кров холоне в жилах, серце тріпотить і виникає молитовний крик до Бога: «Невже можуть бути люди, які готові вбивати ні в чому невинних людей – стариків, жінок, дітей?!
Невже можуть бути такі нелюди, які ґвалтують маленьких дівчаток та незахищених жінок на очах їх батьків та чоловіків?!». І ми з жахом розуміємо, що краю цьому жаху ще не видно і нам доведеться зустрітися віч-на-віч з тим, що залишиться в оточеному Маріуполі і інших містах, де ворожі війська навіть не дають можливості спокійно організувати «зелені коридори», через що гинуть люди від зневоднення, від не отриманої вчасної медичної допомоги. Дивлячись на все це, ми розуміємо, що всіма цими людьми керує не дух Євангелія та миру, який вони, нібито ідуть нам нести, а дух сатани, який іще на небесах проявив свою сутність і пішов проти Бога, цей же дух скеровував Каїна, Понтія Пілата та іудейське суспільство, яке розіп’яло нашого Спасителя, цей же дух керував міні-антихристами Гітлером та Сталіном.
Нас охоплює разом із болем та переживаннями за своїх рідних жах, що людина, яку ми вважали своїм патріархом не просто промовчала, дивлячись на всі ці жахіття, а ще й благословив на все це російські війська. Цьому свідчить вручення Августівської ікони Богоматері у Неділю Православ’я очільнику Росгвардії В.В. Золотову, де останній «відзвітував», що російські війська вдало та за планом проводять свою так звану «спецоперацію», тобто вдало влаштовують геноцид невинного українського народу.
У дні, коли ми з жахом споглядали за вищезгаданими результатами так званого «звільнення» передмістя Києва, патріарх у головному храмі ЗС РФ служив літургію, що було жестом підтримки дій загарбницької армії РФ та їх нелюдських вчинків. Ми просимо і благаємо Ваше Блаженство якомога швидше скликати Собор УПЦ для повноцінного відділення нашої УПЦ від юрисдикції Московської патріархії. Якщо зараз немає як скликати Собор, проведіть хоча би Священний Синод, щоб засудити дії патріарха Кирила, висловити йому недовіру, як головному транслятору небезпечної для чистоти православного християнства ідеології «русского міра» та визначити можливий шлях нашої Церкви до повної незалежності, тобто автокефалії.
Нам, вірним УПЦ, які бережуть свою Церкву, переживають за свою державу та моляться за своїх рідних, які тепер боронять нашу Батьківщину та кожного з нас окремо, боляче усвідомлювати, що ми ще до цих пір, хоч і формально, але залишаємося частиною РПЦ, священноначалля якої благословляє російські війська на знищення нашого народу. Нам боляче чути, як Ви продовжуєте поминати ім’я людини, яка свідомо стала на шлях внесення антихристиянського духу ненависті в Церкву Христову.
Благаємо, почуйте біль наших сердець, зверніть увагу на наші прохання, адже ми хочемо і надалі залишатися дітьми Церкви під Вашим керівництвом і разом з цим, бути органічною частиною українського суспільства, нести світло віри нашим братам та сестрам українцям! Залишаємося вірними Українській Православній Церкві під Вашим керівництвом та своєму правлячому архієрею Високопреосвященнішому митрополиту Чернівецько-Буковинському Мелетію, якого просимо передати Вашому Блаженству наше звернення, гіркі сльози від болю за наший страждальний народ та переживання за подальшу долю нашої Церкви. 07.04.2022 р. м. Заставна
