Вчителя рідної мови, Валентину Піцек - з Днем народження вітають Заставнівчани! (відео)
Сьогодні свій день народження відзначає Піцек Валентина Петрівна яка народилася 11 травня 1941 року в с. Мар'янівка Карлівського району Полтавської області.
Закінчила Карлівську середню школу №1 та з 1960 року — на Буковині, яка стала її другою Батьківщиною бо після закінчення філологічного факультету Чернівецького державного університету з 1965 року працює в Заставні.
Спочатку учителем та організатором позакласної вихов¬ної роботи Заставнівської середньої школи №1, а з 1982 року — в Заставнівському Вищому професійному училищі №24.
Свою любов до художнього слова, до поезії передавала своїм вихованцям.
Вічно квітне сад тільки молодої душі, а вона у Валентини Петрівни Піцек вічно молода.
Вчитель, Педагог від Бога, викладач рідної мови і літератури, закохана в українську мову, вона своїми уроками зача¬ровує, захоплює і закохує всіх у рідне слово.
Кожен її урок неповторний, майже до кожного писала і свої вірші, та, на жаль, не зберігала.
Якби ж то знати і зберегти, то їх би на декілька збірок вистачило.
Та Муза, яка вічно живе в її душі, прорвалася назовні, і забриніли струни, полинула казкова музика ямбів і хореїв, яка з дрібних струмочків вилилася поетичною збіркою чудових віршів, які захоплюють читача.
Розмаїття тем — дзеркальне відображення стану душі поета і її життя. І хоча «немає милішої в світі, як Полтавщина рідна моя» («Ностальгія»), але і Буковину вона «як матір, ніжно полюбила» («Буковина»), та найбільше автор любить людей, і ця любов проглядається в кожному рядочку.
Теми любові до України, патріотизму, дотримання норм людської моралі, закоханості в Заставнівщину, яка стала для неї рідною, звучать у багатьох творах, бо «чого ми варті без добра й моралі?». Без них у «серці — крига, а в душі — зима».
Чесна, працьовита і порядна, автор закликає читачів бути такими ж, а в долі просить: «...лиш одне її благаю — душу чисту зберегти».
Своєрідною міні-збірочкою в книзі є пейзажна лірика для дітей, тому збірка поезій В. П. Піцек «Сад душі моєї» буде цікава і на бібліотечному стенді не залежується.
А ще Валентина Петрівна написала кілька варіантів своєрідного гімну міста Заставни - «Заставнівські каштани», мелодію до цього вірша написав заслужений працівник культури, нині покійний, Звоздецький Федір Іванович, а виконує пісню Стасюк Григорій.
Здоров’я Вам, Валентино Петрівно, на довгі і щасливі роки життя в родинному колі і в пам’яті багатьох тисяч Ваших вихованців.
Пропонуємо переглянути відео: Гімн міста Заставна - «Заставнівські каштани»
Поділися з друзями
